Розпочато цикл робочих зустрічей по підготовці Стратегії нейтрального рівня деградації ґрунтів в Україні.

Перша робоча зустріч, ініційована Асоціацією "Українське Ґрунтове Партнерство", відбулась 10 листопада 2020р., у співпраці з органами державної влади та громадськості, за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні в рамках реалізації проєкту
«Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», що фінансується Глобальним екологічним фондом (ГЕФ).

Мета зустрічі – обговорити план формування  Стратегії щодо моніторингу нейтрального
рівня деградації земель, визначити основні напрями моніторингу та розпочати роботу з узгодження та консолідації системи індикаторів.


У зустрічі взяли участь представники

Міністерства захисту довкілля та природнихресурсів

Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних
відносин

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства


Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру


Експерти Глобального Ґрунтового Партнерства та ФАО

представники громадськості, агробізнесу, та інших міжнародних організацій

Україна налічує близько 40 мільйонів земель сільськогосподарського призначення та має найвищій рівень розораності у світі, що з одного боку сприяє розвитку сільського господарства, проте з іншого – створює ряд загроз для подальшого ефективного використання земельних ресурсів. Так, провідні українські ґрунтознавці оцінюють, що 13,4 млн га, у тому числі 10,6 млн га орних земель, зазнають впливу водної ерозії.
Затримка у формуванні практичних рішень для оптимізації та підвищення ефективності землекористування в Україні можуть призвести до уповільнення впровадження земельної реформи та виконання зобов’язань за міжнародними угодами (Європейською Зеленою Угодою; Парижською кліматичною угодою; Конвенцією по боротьбі із опустелюванням; Конвенцією по біорізноманіттю та інших), а також стати перепоною для розвитку механізмів фінансової підтримки ініціатив по адаптації до змін клімату в Україні.
Створення єдиної міжсекторальної уніфікованої платформи для обробки та візуалізації даних моніторингу нульового рівня деградації грунтів є практичним інструментом, що дозволить сформувати технічну базу для підвищення ефективності землекористування в Україні та подолання вищезазначених загроз.
Разом із тим, наразі не існує математично чи статистично достовірної та обґрунтованої інформації щодо процесів деградації грунтів в Україні, оскільки відсутні системні спостереження за станом ґрунтів. Більше того, не існує чітко гармонізованих єдиних стандартів та підходів до визначення показників деградації ґрунтів.

Інформація про стан земельних ресурсів, отримана різними відомствами, перебуває у відомчих неструктурованих базах даних, до того ж переважно на паперових носіях. Це не дає можливості в повному обсязі використовувати масиви інформації, оцінювати й контролювати процеси управління ґрунтовими ресурсами в Україні.

Учасники робочої групи:

  1. Яцук Ігор Генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України»; заступник Почесного Голови Асоціації
    "Українське Ґрунтове Партнерство"
  2. Мірошниченко Микола заступник директора з наукової роботи ННЦ «ІГА імені О.Н.Соколовського»; Почесний Голова Асоціації «Українське
    Ґрунтове Партнерство»
  3. Колмаз Юрій В.о. начальника Управління охорони біорізноманіття та земельних ресурсів Міністерства захисту довкілля та
    природних ресурсів України
  4. Камінський Віктор академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, директор ННЦ «Інститут землеробстваНААН», д.с-г.н.
  5. Балюк Святослав директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»,д.с-г.н.
  6. Ромащенко Михайло директор Інституту водних проблем і меліорації НААН
  7. Фурдичко Орест директор Інститут агроекології і природокористування НААН, д.с-г.н.
  8. Москаленко Анатолій директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромиславого виробництва НААН України, д.е.н.
  9. Кравчук Олександр ДП "НАУКОВИЙ ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ"
  10. Дмитрук Юрій завідувач кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Інститут біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного
    університету імені Юрія Федьковича
  11. Девіс Оксана Національний координатор проекту ГЕФ ФАО в Україні
  1. Тараріко Олександр головний науковий співробітник лабораторії аерокосмічного зондування агросфери відділу радіоекології і
    дистанційного зондування ландшафтів Інституту агроекології і природокористування НААН
  2. Ткаченко Микола заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу агрогрунтознавства і грунтової мікробіології ННЦ "Інститут
    землеробства НААН"
  3. Шморгун Джон спеціаліст по координації роботи з бізнесом та громадськими організаціями
  4. Полиця Ігор завідувач відділу землевпорядних робіт та оцінки земель ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
  5. Зінчук Микола Іиректор Волинської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
  6. Запасний Віктор завідувач відділу досліджень з моніторингу ґрунтів державної установи «Інститут охорони ґрунтів України"
  7. Науменко Андрій завідувач відділу досліджень екологічної безпеки земель, якості продукції та довкілля ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
  8. Овсієнко Володимир завідувач лабораторії картографування, геоінформсистем, обробки інформації та експериментальних досліджень
  9. Тевонян Олександра завідувачка сектору наукової редакційно-видавничої діяльності ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
  10. Коломієць Лариса завідувач відділу с.-г. землекористування і захисту грунтів від ерозії ННЦ "Інститут землеробства НААН"
  11. Шевченко Анатолій завідувач відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації НААН
  12. Усата Людмила старший науковий співробітник відділу зрошення та дренажу Інституту водних проблем і меліорації НААН
  13. Вяткін Костянтин представник Глобального Ґрунтового Партнерства
  14. Гоголев Андрій представник агробізнесу
  15. Шумейко Сергій головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин
  16. Шупик Сергій Начальник управління землеробства та рослинництва департаменту аграрної політики Мінекономіки
  17. Цапко Юрій старший науковий співробітник ННЦ "ІГА імені О.Н.Соколовського»
  18. Хмара Богдан головний спеціаліст відділу землеробства та меліорації управління землеробства та рослинництва департаменту аграрної
    політики Мінекономіки
  19. Гавер Оксана Головний спеціаліст сектору геоінформаційного моніторингу управління землеробства та рослинництва департаменту аграрної політики Мінекономіки
  20. Дем'янюк Олена заступниця директора. Інститут агроекології і природокористування НААН
  21. Бондаренко Лариса Директор Асоціації «Українське ґрунтове партнерство»

Пропозиції для вирішення проблеми та основні переваги:
Розробка та впровадження Стратегії моніторингу нейтрального рівня деградації земель має стати технологічною основою для запровадження сталого управління ґрунтовими ресурсами в умовах формування ринку землі та зміни підходів до управління земельними
ресурсами в Україні.
Формування системи моніторингу нейтрального рівня деградації земель (НРДЗ) дозволить:


На міжнародному рівні:

  • Забезпечувати баланс продовольчої, екологічної та економічної безпеки. Сприяти виконанню міжнародних зобов'язань у рамках таких міжнародних угод:
    • Європейська зелена угода (European Green Deal);
    • Паризька (кліматична) угода (Paris (Climate) Agreement);
    • Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням (The United Nations
    Convention to Combat Desertification, UNCCD);
    • Конвенція про біологічне різноманіття (Convention on Biological
    Diversity);
    • Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)
    (Stockholm Convention on Persistent Organic Pollutants (POPs));
    • Віденська конвенція 1997 року про цивільну відповідальність за ядерну
    шкоду (МАГАТЕ) (The 1997 Vienna Convention on Civil Liability for
    Nuclear Damage (IAEA)).
  • Створити базу для залучення інвестицій у екологічні ініціативи та стати
    основою для формування ринків “зелених фінансів” та карбонових
    інструментів.
    На рівні держави:
    • розвивати систему стимулювання відтворення якісних параметрів ґрунтів для
    виробників та власників;
    • формувати відповідне конкурентне середовище для учасників ринку землі;
    • пом’якшувати соціальне напруження навколо механізмів впровадження
    ринку землі;
  • покращити облік та контроль за використанням ґрунтових ресурсів;
  • забезпечувати прозорість інформації щодо ґрунтових ресурсів та протидіяти можливим зловживанням, пов'язаним із подальшим управлінням земельними ресурсами;
  • виконувати міжнародні кліматичні та екологічні зобов’язання;
  • створити технічну базу для формування в Україні ринку зелених та кліматичних фінансів;
  • створити технічну базу вдосконалення механізмів аграрного страхування та адаптації до проявів змін клімату;
  • здійснювати оцінку та моделювання здоров’я ґрунтів, забезпеченості
  • водними ресурсами, балансу парникових газів, забруднення та інше.
  • На рівні бізнесу:
  • отримувати неупереджену та об’єктивну інформацію щодо підтримуючих, продуктивних та регуляторних властивостей ґрунтових ресурсів, що перебувають не лише у безпосередньому власному розпорядженні, а загалом;
  • розширено запроваджувати та використовувати міжнародні підходи щодо моделювання застосування агровиробничих технологій та прогнозування врожайності, вологості тощо, за рахунок гармонізації міжнародних методологій (програмного забезпечення) з відповідними національними;
  • дозволить системно інвестувати у підвищення продуктивності та сталості використання наявних ґрунтових ресурсів замість безсистемних короткочасних інвестицій, направлених на накопичення та розширення земельного банку;
  • дозволить отримувати додатковий прибуток від використання/запровадження карбонових інструментів (наприклад, компенсації промислових викидів вуглецю методами сталого ведення сільського господарства), за умови функціонування ринку зелених інвестицій;
  • сформувати технічну базу для покращення та здешевлення доступу для запровадження систем точного землеробства;
  • дозволить стабілізувати виробництво в умовах проявів кліматичних змін;
  • сформувати технічну базу для формування інтегрованої мережі кліматичноорієнтованого та обґрунтованого зрошення;
  • інше.
    • На рівні власника
  • здійснювати контроль та моніторинг за станом використання земельних ділянок;
  • мати стандарт державної інформації про стан ґрунтів, з яким можна звіряти результати приватного аналізу;
  • вчасно виявляти та запобігати погіршення стану власних земельних ділянок, щоб не призвести до їх втрати;
  • дозволить формалізувати права та обов’язки власника щодо управління земельними ресурсами.